Корисні комахи
Комахи ентомофаги (пожирачі комах) – хижі комахи, які порушують життєвий цикл розвитку шкідників, чим значно зменшують їх популяцію.
Вони є найпершими помічниками садівників у боротьбі із шкідниками і завдяки цим малюкам, ми можемо значно зменшити використання засобів захисту рослин.
Завданням корисних комах є не повне знищення шкідників, а регулювання їхньої чисельності. Таким чином, не руйнується баланс живих організмів у природі і не руйнується ланцюг.
Ентомофаги розділяються на хижаків і паразитів.
У своєму разі хижаки розділені на категорії за вибором жертви:
1.Афідофаги – ті, що живляться попелицями.
2.Кокцидофаги – ті, що живляться черв’ячками і щитівками.
3.Міксоентомофаги – ті, що живляться широким колом комах.
4.Акарифаги – ті, що живляться кліщами.
Та інші.
Паразити поділитися на:
1.Ектопаразити – заражають шкідників, які живуть приховано, наприклад, у плодах, пагонах, галах.
2. Ендопаразити – складають яйця в організмі жертви.
3.Надпаразити (паразити паразитів) – заражають інших паразитів, іноді зустрічаються суперпаразити 4-5.
Сонечка або кокцинеліди. Іноді їх називають «божими корівками».
Комаха ентомофаг. Відноситися до родини твердокрилих – це важливо розуміти при виборі інсектицидів.
Багато різновидів сонечок. Вони відрізняються кольором (жовті, помаранчеві, червоні і навіть чорні), розміром, малюнком на панцирі. А ви знали, що кількість цяток на крилах не означає вік? Це пов'язано з належністю до певного виду. В Україні найбільш поширене сонечко семикрапкове. А найненажерливішим є азійське дев'ятдесятикрапкове, яке називається Гармонія. У себе на батьківщині воно досить гарно співає зі своїми батьками та іншими корисними комахами, але, коли його завезли до Європи, сталася катастрофа. Ненажера дуже швидко впоралася із шкідниками і почала поїдати корисних комах, а також інші види сонечок, які зараз на межі виміру. Цьому сприяв ще той факт, що в Європі Гармонія не має природних ворогів.
Чим молодша комаха, тим колір її крил яскравіший, а з віком він тьмяніє.
Сонечка живляться попелицями, щитівками, кліщами, листоблішками, червцями та ін. Вони дуже ненажерливі і рухливі, тому швидко розшукують жертв. Живлення складається із трьох етапів. Спочатку вони висмоктують рідкий вміст здобичі, потім впирскують в неї травні соки, щоб розчинити більш тверді частини, поглинають їх і наприкінці пережовують тверді покриви.
Але серед «божих корівок» зустрічаються і фітофаги (ті, що живляться рослинною їжею), а вони в свою чергу поділяються на тих хто харчується пилком, листям, квітами, плодами. Є навіть такі, які вживають міцелій грибів. Але фітофагів кокцинелідів дуже мало видів в природі. В Україні поширене лише люцернове сонечко, яке приносить шкоду буряку і люцерновим посадкам.
Ці комахи проходять повне перетворення у життєвому циклі: яйце-личинка-лялечка-імаго.
Імаго і личинки мешкають у різних ярусах рослинності і є однією із найбільших груп комах ентомофагів. Вони можуть давати до трьох поколінь за рік і можуть дуже швидко відновлювати свою популяцію.
Яйця «божої корівки» візуально схожі на яйця колорадського жука, але мають деякі відмінності.
1. Їх яйця мають жовтий, а не помаранчевий колір.
2. Колорадський жук відкладає яйця на зворотній стороні пасльонових культур, а сонечко відкладає там, де є тля.
3. Личинка сонечка дещо схожа на личинку колорадського жука, але при цьому має плями на спині.
І от саме личинка знищує найбільшу кількість шкідників.
Сонечка отруйні, із суглобів ніг вони можуть виділяти отруту, тому на них не полюють птахи та інші хижаки. А ще вони кусаються, особливо личинки. Вас ніколи не кусало сонечко або його личинка? У мене таке трапляється досить часто на трояндових плантаціях. Це досить незабутні враження.
Для того, щоб сонечка повністю контролювали ситуацію із шкідниками, потрібно 20 комах на 1 квадратний метр. В цьому випадку, обробок інсектицидами не знадобиться.
То ж робимо висновок, що сонечко є одним із найефективніших ентомофагів в природі, завдяки яким регулюється чисельність небезпечних шкідників природнім шляхом.
Жужелиці (Туруни) – третя за чисельністю родина ряду твердокрилих.
Жужелиці хижаки і комахи-санітари. Мають чорний переливчастий зелено-жовтий панцир і довгі чорні ніжки. Дуже швидко рухаються.
Жужелиці живляться слимаками, плодожерками, совками, личинками муж, гусеницями та ін. Щодня турун з’їдає шкідників стільки, що їх вага перевищує вагу самого хижака.
Комаха відкладає яйця в землі, із яких вилуплюються чорно-сірі личинки схожі на черв’яка. Вони теж активно живляться шкідниками.
Жужелиці надають перевагу вологим біотопам із невисокою температурою, що зумовлено швидкою втратою води в їх організмі. Щоб приманити в садочок турунів-хижаків, можна спорудити будиночок для комах, який нагадує мінітоплівничок із дров, каміння і тирси, а також старі трухляві колоди.
Але серед турунів-хижаків, є декілька видів, які можна віднести до шкідників. Наприклад, Турун хлібний.
Золотоочка – суперхижак.
Рештки золотоочок знаходять в пластах порід юрського періоду. Уявляєте собі? Вони мешкали поряд із динозаврами.
Личинки цієї комахи є хижаками, одна особина за день може знищити до сотні попелиць. Але дорослі особини здебільшого харчуються пилком квітів та нектаром, проте зустрічаються і хижаки.
Самка за життя може відкладати від сотні до дев’ятисот яєць на квіти, пагони і листя рослин, на яких заселилася попелиця або інші комахи, які будуть слугувати харчами для личинок.
Яйця мають овальну форму і приєднані до довгої тонкої ніжки. З періоду вилуплення із яйця і до розвитку в дорослу особину, проходить лише 25-30 днів. Протягом сезону, встигають з’явитися і вирости 2-3 покоління комах. Відразу після вилуплення з яйця, особина линяє і йде на полювання. Вони їдять все – попелиць, кліщів, листоблішок, щитівок, колорадських жуків, гусінь і навіть інших золотоочок і їх личинок. Так, вони на стільки ненажерливі, що часто проявляють канібалізм і це не пов’язано із збіднілою харчовою базою. Личинка рухається по листу і, коли її щелепи доторкаються до жертви, це стає імпульсом до захвату. Жертва піднімається вверх і личинка вприскує в її тіло секрет, який починає процес перетравлення. Після чого золотоочка може поглинути поживні рештки.
Золотоочки мають чудовий механізм захисту: коли до них торкаються, вони починають смердіти. Також гарно відчувають ультразвук, що допомагає їм уникати летючих мишей. А щоб не привертати увагу мурашок, які захищають попелиць, личинки деяких золотоочок маскуються за допомогою воскових ниток з попелиць і укладанням їх собі на спину разом із шкірками та іншими рештками попелиць.
Золотоочок вирощують на фермах, щоб використовувати в господарствах для захисту рослин.
А ви пам’ятаєте, що у книзі «Гаррі Поттер» Дж. Роулінг золотоочок використовували для приготування зілля?
Галиця Афідіміза
Це дуже маленькі жучки, не більше 5 мм довжиною з довгими ніжками і мають деяку схожість із комарами. Імаго (дорослі особини), а також їх личинки харчуються попелицею.
Дорослі особини мають крила, активні увечері і вранці. Надають перевагу вологим і затіненим місцям. Самка відкладає помаранчеві яйця в колонію попелиць і їх кількість залежить від величини колонії. Личинка при вилупленні досить непомітна, прозора, маленька і не має ніжок. Загалом, дуже схожа не черв’яка. З часом вони набувають червоного, помаранчевого чи жовтого кольору, в залежності від виду попелиць, якими вони харчуються. В слині личинок міститься фермент, яким вони паралізують жертву. При цьому вони вбивають в рази більше шкідників, ніж можуть з’їсти.
Галицю Афідімізу використовують в теплицях як природнього хижака, що допомагає використовувати меншу кількість інсектицидів.
Бракон.
Бракон – це ектопаразит, якого використовують для боротьби із совками, вогнівками і багатьма інших видами шкідливих метеликів.
Комаха довжиною 2.5 мм, жовтого, коричневог або чорного кольору. Самки браконів паралізують гусінь, вприскуючи в їх тіло нервово-паралітичну отруту, після чого відкладають яйця на гусінь або поряд з нею. Всього самка може відкласти за життя до трьох сотень яйєць. Через 12 годин з них вилуплюються личинки, які харчуються гусінню. За 2-5 днів личинки 4 рази проходять процес линьки і утворюють лялечку, з якої через три – п’ять днів виходить доросла особина.
Тривалість життя цих ектопаразитів досить мала – у самців 10 днів, а у самок 30 днів. Але при цьому бракони досить ефективні.
Трихограма.
Цей ентомофаг найпопулярніший з усіх комах в біологічному захисті рослин, яка паразитує на яйцях, личинках, лялечках і коконах шкідників.
Дорослі особини не перевищують розмірів 1мм чорного або коричневого кольору, за будовою тіла мають схожість з мухою.
Самка відкладає свої яйця в яйця шкідників за одну кладку до 80 штук, таким чином ці хижаки знищують популяцію шкідливих комах іще до появи гусені, яка завдає величезної шкоди.
Дорослі особини харчуються нектаром і повністю безпечні для рослин.
Іще в 80-ті роки трихограму активно вносили на поля України, і її ефективність була на рівні використання інсектицидів. Але використання цього паразиту вимагає дотримування вимог застосування, інакше ми так і не побачимо його корисної дії на наш садочок. Наприклад, діаметр дії розпилюваного препарату (колонії) становить лише 16 метрів. Отже, місць розпилювання має бути кілька на сад. Також впливає температура зберігання препарату і терміни зберігання.
Норми внесення це 50- 200 тисяч самиць (саме самиць, адже самці не відкладають яйця) на 1 квадратний га в період розмноження шкідника.
Макролофус – вид рослинних клопів.
Макролофуси – це дрібні комахи довжиною до 11 мм з видовженою формою тіла, зеленого кольру.
Самка клопа відкладає яйця в стебло рослини або черешок листя, з яких вилуплюються личинки. Вони в свою чергу мають 1-2 вік. Після чого личинки перетворюються в німф 2-5 віку, які мають зачатки крил. Саме німфи є найбільш ненажерливими і за один день можуть знищити до сорока попелиць чи інших шкідників. Доросла особинаа має менший апетит, але також допомагає в захисті рослин.
Макролофуси знищують білокрилку на всіх стадіях: від яйця і до імаго, личинки комах- мінерів, різні види попелиці, яйця і гусінь лускокрилих, всі стадії павутинного кліща.
Зверніть увагу, що цей клоп знищує всі види тріпсів!
Використовують макролофуса в теплицях і оранжереях. Для ефективного використання хижака потрібна концентрація – 1 клоп на 2 квадратних метрів.
Клоп антокоріс.
Саме цей клоп є природнім ворогом пильщиків. Антокоріс руйнує яйцеклади, висмоктує вміст яєць, також полюбляє попелиць і дрібних гусениць.
Клоп перилюс.
Харчується дрібними шкідливими комахами на кшталт попелиць, а також часто його можна зустріти на плантації картоплі, де перилюс полює на личинки колорадського жука.
У цього клопа, як і у всіх клопів-хижаків, подовжене тіло, довгі кінцівки і велика рухливість в порівнянні з рослиноїдними клопами.
Повисюхова муха, або дзюрчалка.
Родина комах із ряду двокрилих, в результаті еволюції навчилися мімікрувати під ос, бджіл чи джмелів завдяки своєму полосатому черевцю жовто-чорного або червоно – чорного кольору. Так в польоті вони уміють зависати в повітрі і дзюрчати як оса.
Погодьтеся – це дуже хитрі мухи.
Самки відкладають яйця в колонію шкідників і, коли з них вилуплюються личинки, вони починають харчуватися попелицями. Личинка за час до перетворення на імаго може поїдати до семи сотень особин попелиці.
Дорослі особини харчуються пилком рослин, попелицею і гусінню, а також є запилювачами рослин. Але серед них є і шкідник, який називається цибулева дзюрчалка.
Вуховертка (народна назва щипавка)
Це маленька комаха з пласким і гнучким тілом, має щільний панцир коричневого кольору, а також два вигнуті хітинові відростки в задній частині тіла.
Вуховертка є всеїдним жуком-санітаром. Вона поїдає гниючі рештки рослин, а також полює на живих комах. таких як попелиці, мокриці, кліщі та личинки.
При нестачі кормової бази може поїдати деякі рослини.
Щипавкою її називають з тієї причини, що ця комаха при зустрічі з людиною, коли відчуває небезпеку, може укусити.
Корисні хижі кліщі (Parasitiformes Mesostigmata)
Так, ви все вірно прочитали, деякі кліщі живляться шкідниками рослин і тому гарно підходять для біологічного захисту.
Зазвичай вони знищують павутинного кліща, всі види трипсів, а також деякі поїдають білокрилку.
Мешкають на листі рослин, квітах і корі дерев, кущів і квітів, іноді в траві. Скрізь, де знаходять здобич.
Тахінові мухи.
Личинки більшості тахінових мух є внутрішніми паразитоїдами комах.
Паразитоїд – організм, який певну частину свого розвитку проводить в організмі господаря, якого він вбиває шляхом поступового поїдання.
У різних груп тахінових мух і способи зараження жертв теж відрізняються. Наприклад, одні відкладають яйця на поверхні листя, яке поїдає псевдогусінь пильщика або гусениці різних метеликів. Інші види відкладають яйця безпосередньо в тіло господаря. Деякі відкладають їх у ґрунт, а після вилуплення з яйця молода особина самостійно шукає жертву, зазвичай це личинки ґрунтових комах.
Личинки тахіни на початку розвитку не порушують важливих органів господаря, але після завершення розвитку, вони виділяють велику кількість травного соку, що повністю його перетравлює. Після поїдання рештків, личинка заляльковується в ґрунті.
Цікаво, що домініканському бурштині, якому двадцять мільйонів років, було знайдено жука-довгоносика із прикріпленим до нього яйцем тахіни.
Деякі види тахін успішно застосовуються для боротьби із шкідливими клопами, довгоносиком, колорадським жуком, совками, пильщиком та іншими шкідливими комахами.
Їздці, наїздники чи паразитичні оси.
Оса-паразитоїд від звичайної оси відрізняється відсутністю жала, замість нього вони мають яйцеклад. За допомогою якого наїздники відкладають яйця в тіло шкідника або в його яйця. Жертвами зазвичай стають більші за розміром комахи, наприклад, гусінь метеликів, личинки жуків, деяких видів павуків. До того ж їздець є природнім ворогом трихограми, браконів та інших корисних комах.
Паразитична оса нападає на жертву, приймає позу наїздника (дещо схоже на вершника на коні) і вводить яйцеклад безпосередньо в тіло комахи, де з часом вилуплюється личинка, яка харчується господарем і через певний період убиває його.
Одна самка відкладає близько двохсот яєць, відповідно, знищує близько двохсот жертв.
Богомол.
Комаха жовтого, зеленого, коричневого кольору із довгими кінцівками, маленькою головою і продовгуватим тілом. Він може повертати голову на 180 градусів, має дуже гострий зір. Коли богомол відчуває небезпеку або полює, він піднімає передні кінцівки і складає їх немов у молитві, тому і отримав таку назву.
На зовнішній стороні кінцівок розташовані шипи, якими хижак вражає жертву. За день доросла особина поїдає 7-8 жуків, а личинка 5-7 попелиць.
Для людини богомоли безпечні, але якщо вони відчувають небезпеку, можуть укусити. Можете повірити, це досить боляче!
ФОТО 155029 ( Кокон богомола )
Павуки.
Відносяться до членистоногих тварин.
В природі існує 52202 види павуків і майже всі вони облігатні хижаки.
Основою раціону павуків є комахи і нажаль, як шкідливі, так і корисні. Полюють вони за допомогою павутини, а за допомогою отрути вони вбивають жертву і вприскують в неї травні соки. Через деякий час павук висмоктує перетравлений розчин, який утворився.
Але не всі види плетуть мереживо, деякі полюють стрибаючи на жертву, а деякі плюють в жертву паралізуючою речовиною.
У павуків часто яскраво виражений диморфізм, самці часто менші за розміром і більш яскравого кольору, ніж самки.
Вони відіграють величезну роль в екосистемі наших садочків.
Як залучити корисних комах в біотопи ваших садочків?
Можна установити спеціальні будиночки-укриття, де вони зможуть проводити певні цикли свого розвитку, розмножуватися і переховуватися від хижаків, які полюють на них, а також зимувати. Ними можна гарно декорувати свій сад. Наприклад, можна скласти будиночок-топлівничок і заповнити його гілками, в яких попередньо просвердлили отвори, додати туди декоративного каміння, цегли, тирси та листя. Поставити його у вологому місці.
Також можна використовувати для мульчування рослин органічну мульчу, наприклад, зі скошеної трави або кори.
Для приваблення корисних комах насівають духмяні трави: чорнобривці, м’яту, пижму, деревій, конюшину, люпин, коріандр та ін.